У мирі ми можемо досягти Неба, частина 12 із 16

І ми заспіваємо її на мелодію “З днем народження». Ви вже пам’ятаєте? (Так.) Добре. Все, як у “З Новим роком”, і перший – “на Небі”, другий – “на Землі”, третій - “усім істотам”, четвертий – “мирного Нового року”. Зможете пригадати? Розумні хлопці? (Так.) ОК. Давайте заспіваємо разом. Спочатку китайською, бо ми на Тайвані (Формозі). […] “З Новим роком, Небеса. З Новим роком на Землі. З Новим роком, всі істоти. Щасливого мирного Нового року.” А тепер англійською. Дуже добре! Ми бажаємо Миру у всьому Світі. Миру на Небесах і на Землі. Миру для всіх, миру для всіх істот. Хай цей рік буде мирним. […]

Буде мир. Так само, як Бог сказав: “Буде світло!” Також, якщо Він каже, що буде мир, то може бути мир. Ми хочемо! Ми хочемо! Здається, що у нас буде мир, і дуже скоро, судячи з усіх новин, які ми маємо сьогодні. Хоча у нас все ще є невеликі тертя між деякими, можливо, ворогами з попередніх втілень. Отже, вони з’ясовують свої стосунки. Але здається, що зараз у нас більше миру, ніж будь-коли. Чи не так? (Так.) І буде ще більше, ще більше миру, і так має бути, якщо люди хочуть вижити. Тому що ми вже завдали багато шкоди цій прекрасній Істоті, яка називається “Мати Земля”.

І я сподіваюся, що у нас ще є достатньо часу, щоб це виправити, виправити, якось відремонтувати. Отже, мир має бути. Тому що тільки в мирі ми можемо відбудовувати країни; тільки в мирі ми можемо відновити людські стосунки; тільки в мирі ми можемо досягти Небес.

Немає іншого способу жити один з одним, ніколи, окрім як у мирі. У світі є важливіші речі – всі це знають – ніж брати в руки зброю і стріляти в когось. Це найменше, про що ми можемо навіть думати. Ми ніколи не повинні навіть думати про щось подібне за все наше життя. Але наші брати і сестри якимось чином прокинулися до цієї нагальної, важливої та обов’язкової справи. Це справа миру. Всі говорять про мир, але ми повинні зробити щось, щоб внести свій вклад в нього, люблячи наших ближніх, перестаючи робити все, що ми думаємо і знаємо, що це неправильно.

Щось погане – негайно припиняємо. Щось добре – ми робимо це негайно. І це дуже просте життя. Не треба шукати Небес деінде, якщо ми не перебуваємо в мирі з нашими ближніми не всередині нас самих. Як я вже казав вам багато разів, юнак чи дівчина виростають з любові своїх батьків. Їх люблять від самого народження. До того, як вони народилися, після того, як вони народилися, і коли вони дорослішають, вони процвітають, зростають у любові своїх батьків, своїх дорогих друзів, свого коханого чоловіка або дружини та дітей. Саме так вони повинні рости і прожити своє життя - в любові, а потім у мирі.

Ніхто на Землі не повинен перетворювати цю любов на ненависть і змушувати людей виходити кудись, щоб знищити цю любов, причому знищити чужу любов, яка нічого не зробила їм особисто. Це неправильно. Це абсолютно неправильно! Навіть в очах людей, не кажучи вже про Божі очі. Нам не потрібно залучати Бога до жодної дискусії, перш ніж ми почнемо робити щось правильне і мирно жити один з одним.

У нас є багато невідкладних справ. Нам потрібно подолати голод. У нас є діти, які померли від голоду. У нас є люди похилого віку, які залишилися без догляду. У нас є тварини-персонии, якими нехтують,над якими знущаються. У нас є всілякі маленькі проблеми тут і там, та великі проблеми тут і там, про які ми повинні дбати, щоб це життя на планеті було прекраснішим. Ми не можемо дозволити собі витрачати нашу енергію, час і гроші на вбивство. Ми повинні витрачати наш час, енергію, любов і будувати мир. Тому що, якщо ми не зупинимо війну прямо зараз – всі знають – у нас не залишиться часу ні на що інше. Можливо, переможці і переможені у війні помруть раніше, ніж закінчиться війна, якщо закінчиться наша планета. Я вже говорила вам багато разів, тому немає необхідності повторювати.

Але одне: я маю подякувати вам, членам нашої Асоціації, за всі ці роки. Особливо в ці роки, коли в світі сталося багато техногенних і природних катастроф, і Ви були дуже, дуже співчутливими, дуже старанними, допомагаючи своїм братам і сестрам у потребі. І Я маю вам за це дуже подякувати. Я дуже, дуже пишаюся вами. О! Вибачте, Я теж говорю англійською.

Ого! Боже мій! Я збиралася говорити китайською. Якщо вже Я почала, то закінчу, а потім говоритиму китайською. Гааразд! Перекладаю: “Мир”. Домовилися? Це все. Я забула. Я говорила англійською. Не знаю, чому? Пізніше говоритиму китайською. Добре? (Гаразд.) Тому що тут також є іноземці. Пізніше Я буду говорити китайською. У вас є переклад? О, у тебе ж є твої “чарівні вуха”. ОК. Поговоримо китайською.

Я хочу сказати, що всі в цьому світі повинні жити в мирі один з одним. Бо якщо війни триватимуть, то ми не встигнемо щоб відремонтувати наш прекрасний світ. Тоді нашим дітям, нашим майбутнім поколінням, не буде де жити. Ми можемо бути знищені. Не біда, якщо нас знищать, бо ми самі знайшли Бога. У нас є страховка. Але ми все одно повинні зберігати цей світ, чекаючи на наших братів Т\та сестер, щоб наздогнати їх. Бо якщо вони помруть так нещасно і раптово, їхнім душам буде важко прокинутися і звільнитися. Тому ми чекали.

Поки ми чекаємо, ми виправляємо все, що можемо виправити, особливо наших товаришів по посвяченню, товаришів, друзів і близьких. Починати треба із себе. Наприклад, ми економимо енергію. Я часто кажу, що треба використовувати енергозберігаючі лампочки, що ми і зробили. Тепер, якщо ми можемо купити автомобіль без токсичних викидів, купуймо його. Якщо ми можемо їздити разом в одній машині на роботу, за покупками, відвозити дітей до школи,тощо,тоді ми повинні їздити разом в одній машині. Користуватися однією машиною разом. Це дозволяє економити енергію, паливо та мінімізувати токсичні викиди. Коли ми вдома, Ми переробляємо все, що можна переробити. Наприклад, економимо воду. Спочатку вода також була безкоштовною, але ми мусимо використовувати електрику, щоб постачати воду в наш дім, тому вода також споживає багато енергії. Електрика також споживає багато енергії. Тому ми економимо все, що можемо заощадити. Це не тільки питання грошей,але й питання порятунку цього світу. Я вам вже багато разів казала. Зрозуміло? (Зрозуміло.) Ви ще пам’ятаєте? Гаразд.

Не чекайте на сусідів. Все, що ми можемо зробити, ми робимо першими. Коли Я повернулася сюди, то взяла таксі. Водій таксі все питав, питав про те, про се. Я сказала йому: “Я економлю енергію. Наприклад, у мене вдома машини, які не викидають токсичних викидів – це новітній винахід. А ще я веган. Нещодавно Організація Об’єднаних Націй оголосила, що вирощування тварин-осіб для споживання людиною є основною причиною виробництва великої кількості токсичних газів, які є найбільш шкідливими для нашої планети. Більшість отруйних газів утворюється при вирощуванні тварин-осіб. Ось чому ми вегани”. Я також сказала йому: “Я веган не тільки з цієї причини, але, перш за все, через співчуття”. Тоді він сказав: “Ти лише одна веган, а нас десятеро їдять м’ясо тварин-особ. Який сенс?” Я відповіла: “Я можу почати тільки з себе. Якби кожен думав так: “Я чекаю на тебе, ти чекаєш на мене”, – коли б ми цього досягли? Отже, я бачу, що є правильним і належним, і роблю це першою. Якщо мій сусід вважає, що те, що я роблю, правильно, то він може наслідувати мій приклад. Це було б чудово. Якщо ж ні, то принаймні я зробила свою частину, виконала свій обов’язок”. Правильно? (Так.)

Я відповіла: “Якщо я бачу, що щось є правильним, але не роблю цього, то інші будуть думати так само. Всі будуть думати так само. Якби всі так думали, то ніхто не робив би правильних речей. Ніхто нічого не робив би, навіть коли бачить, що це правильно, тому що “Я єдина, хто це робить, а інші десять – ні. Яка від цього користь?“ Користь є”. Це корисно? (Так.) Так. І тоді я сказала йому: “Наприклад, на дуже темній, величезній площі, мати пару ліхтарів все ж краще, ніж нічого. Іноді в дуже великому будинку, дуже тьмяному і дуже темному, коли ти заходиш і запалюєш лише одну свічку, хіба ти не бачиш багато чого?” Так? (Так.) Великий будинок був у темряві сотні або тисячі років, але це не має значення. Ви просто заходите на хвилину та запалюєте свічку, і тоді Ви можете бачити навколишнє середовище. А потім інша людина заходить за вами і бачить, що Ви запалили свічку, щоб щось побачити, і теж запалює свічку. З ще однією свічкою стає яскравіше. Це те, що ми робимо, один за одним, крок за кроком, щоб впливати на кожного.

Нам зовсім не потрібно говорити, тому що справа в тому, іноді, якщо ми говоримо занадто багато,ніхто не хоче нас слухати. Ніхто не слухає. Іноді люди не чують чітко. Іноді дуже мало людей слухають. Тому що зараз Ви працюєте на Supreme Master Television, так? Іноді Ви ставите відеокасети з моїми лекціями, які були записані дуже давно. Я теж дивилася їх і казала: “Ах! Ця Людина говорила дуже добре”. А потім кажу: “Але хто Її слухав? Чому Вона була зайнята тим, що бігала і виголошувала ці промови? Здається, дуже мало людей переймалися тим, що Вона говорила”.

А насправді нас самих повинно це хвилювати. Розумієте? Це дуже серйозне питання. Тому що ми все ще в цьому світі, і поки ми все ще в цьому світі, ми повинні робити все можливе, щоб захистити світ і всіх живих істот, які тут живуть. Коли ми підемо на Небеса, нам взагалі не потрібно буде про це говорити. Але поки ми ще тут, ми повинні відремонтувати його і захистити. Так само, якщо Ви більше не живете в цьому будинку, бо його продали комусь іншому, то Ви нічого не можете зробити. Але поки Ви все ще живете в цьому будинку, звичайно, Ви повинні ремонтувати і підтримувати його в належному стані для своєї безпеки, а також для безпеки ваших друзів. Якщо Ви запрошуєте гостей до себе додому, а він розвалюється і може завалитися будь-якої миті, це буде невірно. Не те, щоб ми дбали

про матеріальні речі. Але де б ми не зупинялися, ми повинні це ремонтувати. Чи не так? Це не тільки для себе, але й для всього світу. Це матеріальні аспекти, які насправді не є для нас такими важливими, бо ми знаємо дорогу Додому. Уявімо, що ми не маємо цього світу; у нас все одно є незліченна кількість інших куди ми можемо піти. Ми самі це знаємо, але багато людей не знають. Хоча ми знаємо, що існують інші світи, це не означає, що ми маємо право руйнувати цей світ. Чи не так? (Так.) Не кажучи вже про те, що ми також перебуваємо в цьому світі. Якщо ми хочемо потрапити на Небеса, ми повинні йти не поспішаючи і мирно, так? Замість того, щоб “бахнути» і піти у великому болю. На Тайвані (Формоза) є приказка: “Померти з відкритими очима”. Це тайванською (формозанською) мовою. Я знаю.

Але я також сказала, що за ці кілька років я дуже пишаюся вами. Поаплодуйте собі. Тому що Ви дуже допомогли Майстрові допомогти світові. Допоможіть Майстру допомогти цьому світу. Щоразу, коли десь трапляється лихо чи страждання, Я просто згадую про це, і Ви йдете. Ви йдете, щоб полегшити і заспокоїти жертв. Ось як це повинно бути. Це те, що люди повинні робити.

Насправді, ми взагалі не повинні пишатися, але я дуже пишаюся Вами. Чому? Тому що Ви нові учні. Ви щойно почали вчитися і не досягли дуже високих рівнів. Дехто має високий рівень, а дехто – низький. Але незалежно від того, високого чи низького рівня, на вас лежить велика відповідальність перед світом. У більшості з вас є родичі, друзі, сім’я і діти, а також робота і багато обов’язків. Вам потрібно піклуватися про свою сім’ю, заробляти гроші і дбати про себе. Це справді багато, дуже багато роботи. І навіть тоді, кожного разу, коли у світі відбувається страждання, Ви не шкодуєте свого часу, зусиль і грошей, щоб поїхати туди для надання допомоги. Це не тому, що Ви королі чи дуже багаті люди. Дехто має багато грошей, але ті, хто не багатий, також їдуть допомагати, також жертвують гроші, зусилля та енергію заради того, щоб допомогти іншим людям. Тому я дуже пишаюся вами. Але Ви не повинні пишатися собою. Розумієте? (Зрозуміло.) Дуже добре. Хороші хлопчики і хороші дівчатка.